-- : --
Зарегистрировано — 123 438Зрителей: 66 522
Авторов: 56 916
On-line — 14 401Зрителей: 2821
Авторов: 11580
Загружено работ — 2 123 350
«Неизвестный Гений»
Воскреслая і відродженая Україна
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
08 мая ’2013 18:02
Просмотров: 21132
Славная Україно, Україночко!
Вірная, ніжная квіточко!
Скільки горя ти зазнала?
Скільки цвіт твій оббивали,
По вітру пускали?
Твої діти, ніжні квіти
У наймах всихали
Тебе били, убивали,
В кайдани кували.
І, мов ту скотину,
В далеку чужину
Рабинею гнали.
В рабство продавали,
Їсти, пити не давали,
З милим говорити.
І ти, моя квіточка, сохла, засихала.
Води ні краплинки на устах не мала.
Від вітру палючого, від вітру колючого
Сухим пагиночком стала.
Краса твоя, як квіточка, зів’яла.
Стан гнучкий і чорні брови
Від вітру линяли.
Очі сірі, очі карі, різнокольорові
Безбарвними ставали.
Дивилися через гори і моря,
Бачили рідні серцю края,
Рідну неньку свою,
Матір, Вкраїну святую.
Землю-матір тую,
Що зіткала, породила,
В світ Божий пустила.
Тебе, мою ніжну, милую голубку,
Одягали в грубу тюремную юбку.
Замість вишиванки, дукатів, намиста,
Тебе, мою милу, із ярмом на шиї,
У віз запрягали, як тую скотину,
Батогом стьобали.
Замість кохана та люба,
Швайне райне, остарбайте, - ти чула грубе.
Отакеє у тебе було кохання.
Отакеє тобі було признання,
Отакая була доля
Твоя в далекій неволі,
Україночко-дівчинонька,
Красная калинонька.
Не засохла ти, не вмерла,
Ніяка вража сила тебе не зжерла.
Із землі святої не стерла.
Зневажена, проклята, бита, розп’ята,
Ти воскресла і востала,
І на ноги стала.
Україною, квіткою калиновою стала.
Сонцем зігріта, любов’ю повита.
От світу, ти, Україно, Богом откраяна,
Богом одділена, Богу відділена.
Світом замучена, з Богом заручена.
Богом призначена, Йому назначена.
Невмируща, невсипуща,
Всюдисущая княгиня:
І майстриня й берегиня,
Милосердія сестриця,
Чистая жива водиця,
Непохитна, нездоланна,
Діва моя, панно,
Красная калинонька,
Вірная дівчинонько,
Любов, Україно моя.
Любов Павлюченко.
Вірная, ніжная квіточко!
Скільки горя ти зазнала?
Скільки цвіт твій оббивали,
По вітру пускали?
Твої діти, ніжні квіти
У наймах всихали
Тебе били, убивали,
В кайдани кували.
І, мов ту скотину,
В далеку чужину
Рабинею гнали.
В рабство продавали,
Їсти, пити не давали,
З милим говорити.
І ти, моя квіточка, сохла, засихала.
Води ні краплинки на устах не мала.
Від вітру палючого, від вітру колючого
Сухим пагиночком стала.
Краса твоя, як квіточка, зів’яла.
Стан гнучкий і чорні брови
Від вітру линяли.
Очі сірі, очі карі, різнокольорові
Безбарвними ставали.
Дивилися через гори і моря,
Бачили рідні серцю края,
Рідну неньку свою,
Матір, Вкраїну святую.
Землю-матір тую,
Що зіткала, породила,
В світ Божий пустила.
Тебе, мою ніжну, милую голубку,
Одягали в грубу тюремную юбку.
Замість вишиванки, дукатів, намиста,
Тебе, мою милу, із ярмом на шиї,
У віз запрягали, як тую скотину,
Батогом стьобали.
Замість кохана та люба,
Швайне райне, остарбайте, - ти чула грубе.
Отакеє у тебе було кохання.
Отакеє тобі було признання,
Отакая була доля
Твоя в далекій неволі,
Україночко-дівчинонька,
Красная калинонька.
Не засохла ти, не вмерла,
Ніяка вража сила тебе не зжерла.
Із землі святої не стерла.
Зневажена, проклята, бита, розп’ята,
Ти воскресла і востала,
І на ноги стала.
Україною, квіткою калиновою стала.
Сонцем зігріта, любов’ю повита.
От світу, ти, Україно, Богом откраяна,
Богом одділена, Богу відділена.
Світом замучена, з Богом заручена.
Богом призначена, Йому назначена.
Невмируща, невсипуща,
Всюдисущая княгиня:
І майстриня й берегиня,
Милосердія сестриця,
Чистая жива водиця,
Непохитна, нездоланна,
Діва моя, панно,
Красная калинонька,
Вірная дівчинонько,
Любов, Україно моя.
Любов Павлюченко.
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Нет отзывов
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки: