Віночок

Віночок
Сів на берег біля річки
Та дивлюсь на воду,
Почекаю, чи пливуть віночки
Дівчат козацького роду ?

Що ж ти, вода, рідна мати
Течії стрімкої,
Не несеш мені віночки
Дівчини стрункої ?

Тій, яку давно кохаю,
Що коса по поясок,
Я їй щось сказати маю
Й дарувати їй стрічок.

Заплете вона у косу
Даровані стрічки,
Зрозуміє, що я хочу
Дістать вінок з річки.

А вінок, коли дістану
Й подивлюсь їй в очі,
І хоробрішим я стану,
 Розкажу про ночі.

Ті, що зорями нам світять,
Я не ляжу спати,
І тоді я можу мріять,
Як сватів їй слати.