Батькові

Батькові
Як рано ти зустрівся з Богом,
Не встиг тобі я висловить слова
Ті, що хотів не усно, а письмово
В віршах своїх, яка ти світла голова.

Ти все життя своє віддав народу,
І в день, коли ти ліг в труну,
Почув слова я вдячності душевні,
Що сонячне ти серце мав й світив добру.

Від тебе, як від сонця, навкруги
Проміння тепле всіх обігрівало,
І всі запам’ятали на віки,
Яке добро це серце віддавало.

Пробач мене й почуй мене із Раю.
Всі ті слова, які я не устиг
Ще на землі сказати, я благаю,
Що я любив тебе, як тільки міг.