-- : --
Зарегистрировано — 124 040Зрителей: 67 092
Авторов: 56 948
On-line — 20 277Зрителей: 3979
Авторов: 16298
Загружено работ — 2 134 183
СОЦИАЛЬНАЯ СЕТЬ ДЛЯ ТВОРЧЕСКИХ ЛЮДЕЙ
«Неизвестный Гений»
Серпневе
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
28 августа ’2012 
15:07
Укотре затримую дихання,
Все слухаю музику дивної
Ранкової чудо-пори,
Вона все гучніш, і під стріхою
Вже звито гніздечко, і піснею
Ледь-ледь павутиння бринить.
І вистигне колос: наповниться.
Блукає житами безсонниця,
Неначе примара. Роса
Вже впала, сліди на околицях,
Погладжу я трави розлогії,
Дивуюсь, яка ж бо краса!
Стернею поколоті ніженьки,
Біжу польовою доріжкою,
Стежинка до сонця, гай-гай.
Попереду поквапом літечко,
В сорочечці вишитій квіточках,
Йому навздогін : Постривай!
Все слухаю музику дивної
Ранкової чудо-пори,
Вона все гучніш, і під стріхою
Вже звито гніздечко, і піснею
Ледь-ледь павутиння бринить.
І вистигне колос: наповниться.
Блукає житами безсонниця,
Неначе примара. Роса
Вже впала, сліди на околицях,
Погладжу я трави розлогії,
Дивуюсь, яка ж бо краса!
Стернею поколоті ніженьки,
Біжу польовою доріжкою,
Стежинка до сонця, гай-гай.
Попереду поквапом літечко,
В сорочечці вишитій квіточках,
Йому навздогін : Постривай!
Голосование:
Суммарный балл: 29
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
|
Оставлен:
28 августа ’2012 15:23Як гарно, І дуже барвисто,
Та голосом ніжним та чистим Звинить Ваше слово-струна... Тамую своє я дихання. Невже ця хвилина остання, Що душу пройняла вона? Спасибі за подихи Літа, Сорочечку у вишитих квітах. Спасибі, дівчатко, за все.  |
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки:
Треба було розбыты по шисть строчок, як задумано по розмиру,
и тоди вин читався б щэ кращэ.