Коли випестуєш мету
від долі щастя мати,
Хапай нагоду на лету,
поки її не втратив.
Звела зненацька збік доріг
Нагода подорожна.
Ніхто тоді не застеріг –
Кохатись нам не можна.
Чужої зовсім ти крові
З полином, ковилами,
У пасмах крики вітрові,
Жахливі до нестями.
Заплутав місяць у гілках,
Хильнувши чару п’янку,
Заграв пожежою в очах
Звабливої циганки.
А зорі падали дощем
На голови хрещені…
Чому на серці дикий щем?
Чом ми не наречені?
Вона – лебідка, стрункий стан…
Кремезнгий парубоче.
Саме лихий барону зять?
Хай тільки сам захоче.
Нас обіймала тиха ніч,
Шепталася злагода,
Блукало щастя віддалік,
А з ним дівоча врода.
Замовкли бубни при зорі.
Куди там спочивати!
Вже кликав циган від ярів
Степами кочувати.
Війнуло ніжне почуття
Під звук гитари хиткий:
Майнула в безкрай, в небуття
Та кочова кибитка.
Поглинув степ коней гнідих.
Боги хай допоможуть
Ворожок нам знайти таких,
Що щастя наворожать.
Як увірветься уві сні,
Коли тому нагода,
В мої вірші, в мої пісні
З вітрами у непогоду.
Бува, в базарний ряд ввійду,
У натовп, занімію –
Стоїть з товаром на виду
Загублена надія.
А поруч неї чоловік –
Затьмарив світ спиною…
Чуже кохання звіддалік
Обходжу стороною.
Свидетельство о публикации №26530 от 16 июля 2012 года
Алфирочка, Доброго утра Вам. Невже Ви розумієте українську мову?
Тогда буду посылать Вам свои украинские стихи. Доброго Вам настроения.Спасибо за первый ранний отзыв.
Чуже кохання звіддалік
Обходжу стороною.
Такова жизнь. Понравилось