-- : --
Зарегистрировано — 123 426Зрителей: 66 513
Авторов: 56 913
On-line — 13 360Зрителей: 2614
Авторов: 10746
Загружено работ — 2 123 052
«Неизвестный Гений»
Загублена надія
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
16 июля ’2012 07:17
Просмотров: 22821
Загублена надія
Коли випестуєш мету
від долі щастя мати,
Хапай нагоду на лету,
поки її не втратив.
Звела зненацька збік доріг
Нагода подорожна.
Ніхто тоді не застеріг –
Кохатись нам не можна.
Чужої зовсім ти крові
З полином, ковилами,
У пасмах крики вітрові,
Жахливі до нестями.
Заплутав місяць у гілках,
Хильнувши чару п’янку,
Заграв пожежою в очах
Звабливої циганки.
А зорі падали дощем
На голови хрещені…
Чому на серці дикий щем?
Чом ми не наречені?
Вона – лебідка, стрункий стан…
Кремезнгий парубоче.
Саме лихий барону зять?
Хай тільки сам захоче.
Нас обіймала тиха ніч,
Шепталася злагода,
Блукало щастя віддалік,
А з ним дівоча врода.
Замовкли бубни при зорі.
Куди там спочивати!
Вже кликав циган від ярів
Степами кочувати.
Війнуло ніжне почуття
Під звук гитари хиткий:
Майнула в безкрай, в небуття
Та кочова кибитка.
Поглинув степ коней гнідих.
Боги хай допоможуть
Ворожок нам знайти таких,
Що щастя наворожать.
Як увірветься уві сні,
Коли тому нагода,
В мої вірші, в мої пісні
З вітрами у непогоду.
Бува, в базарний ряд ввійду,
У натовп, занімію –
Стоїть з товаром на виду
Загублена надія.
А поруч неї чоловік –
Затьмарив світ спиною…
Чуже кохання звіддалік
Обходжу стороною.
Свидетельство о публикации №26530 от 16 июля 2012 годаКоли випестуєш мету
від долі щастя мати,
Хапай нагоду на лету,
поки її не втратив.
Звела зненацька збік доріг
Нагода подорожна.
Ніхто тоді не застеріг –
Кохатись нам не можна.
Чужої зовсім ти крові
З полином, ковилами,
У пасмах крики вітрові,
Жахливі до нестями.
Заплутав місяць у гілках,
Хильнувши чару п’янку,
Заграв пожежою в очах
Звабливої циганки.
А зорі падали дощем
На голови хрещені…
Чому на серці дикий щем?
Чом ми не наречені?
Вона – лебідка, стрункий стан…
Кремезнгий парубоче.
Саме лихий барону зять?
Хай тільки сам захоче.
Нас обіймала тиха ніч,
Шепталася злагода,
Блукало щастя віддалік,
А з ним дівоча врода.
Замовкли бубни при зорі.
Куди там спочивати!
Вже кликав циган від ярів
Степами кочувати.
Війнуло ніжне почуття
Під звук гитари хиткий:
Майнула в безкрай, в небуття
Та кочова кибитка.
Поглинув степ коней гнідих.
Боги хай допоможуть
Ворожок нам знайти таких,
Що щастя наворожать.
Як увірветься уві сні,
Коли тому нагода,
В мої вірші, в мої пісні
З вітрами у непогоду.
Бува, в базарний ряд ввійду,
У натовп, занімію –
Стоїть з товаром на виду
Загублена надія.
А поруч неї чоловік –
Затьмарив світ спиною…
Чуже кохання звіддалік
Обходжу стороною.
Голосование:
Суммарный балл: 30
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлен: 16 июля ’2012 07:56
Алфирочка, Доброго утра Вам. Невже Ви розумієте українську мову?
Тогда буду посылать Вам свои украинские стихи. Доброго Вам настроения.Спасибо за первый ранний отзыв. |
Оставлен: 16 июля ’2012 10:51
Спасибо, Виктор. Приятно мне, что где-то рядом, есть человек тебя понимающий. Здоровья Вам, творческих успехов.
|
Оставлен: 16 июля ’2012 16:17
Юра, Вы сновы удивили и орадовали меня знанием Родного Языка. Матинка Украйина погукала до себэ свого поэта.
|
natachet21
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки:
Чуже кохання звіддалік
Обходжу стороною.
Такова жизнь. Понравилось