Квіти

Стомилось сонце...хвилі знов сумують...
Бешкетник вітер розкуйовдив ніч...
На підвіконні айстри розкошують...
Душа завмерла...Гра не варта свіч...
А вишня щось розказує відверто,
Торкаючи розчинене вікно...
Сльози дощу в кімнату швидко,вперто...
На таці відкорковане вино...
Зрадлива ковдра...тільки я і вітер...
Й залишені на столику ключі...
І лиш твої,дощем змокрілі квіти,
Всміхаються до мене уночі...