Война во сне

09.11.08
21:35
«А»:
Я уві сні побачила війну.
Таку страшну й таку реальну.
Рік сорок перший йшов, чи сорок п’ятий.
Там хтось життя знайшов , а може тишину.

Там чулись постріли, гриміла канонада.
В повітря підіймавсь вогонь і дим,
Солдат у бій ішов не за награди,
І залишавсь навіки молодим.

Там батьківщину захищали не за славу:
За честь, за совість, просто за життя.
За те, щоб вільною була держава,
І щоб трудились люди до пуття.

Я чула стогін ранених, убитих…
Їм легко вже, бо всі вони в раю.
Із крапель крові тих, колись пролитих,
Цвітуть тюльпани й маки у маю.

Я чула пісню тиху під баян,
Її співала мила медсестричка,
Про те що милий був від щастя п’ян,
Не тре йому ні пиво, ні водичка.

Я слухала, як заспівали солов’ї
У час затишшя між двома боями.
І бачу я , що ці слова мої
Живим потрібні дуже, нам із вами.