А за окном ходили двое...

Ольга Прилуцкая
***
Клин журавлей, красив и строен,
Послал прощальный клич с небес.
А за окном ходили двое,
Переплетая руки в крест.

Откуда взялся третий рядом?
Он не сводил влюбленных глаз,
Она не стала прятать взгляда…
Меж ними искра пронеслась.

Слова, слова ласкают ухо,
Уж чувства вспыхнули из слов.
А за окном шумело глухо,
И бил по нервам звук часов…

И первый уступил без боя,
Его оплакал дождь с небес.
А за окном ходили двое,
Любовь слила их губы в крест.


Володимир Сосюра

* * *
Маслини в далі — чередою
і неба золотий платок,
а за вікном ходило двоє,
сплелися руки їх хрестом.

І другий став за ними скоро,
поклав їй руку на плече.
Немов блеснули метеори
із тьми розстріляних очей.

Якісь слова... простяг він руки,
припав лицем їй до колін,
а за вікном шуміло глухо
і був холодний бій годин...

І перший одійшов з журбою,
за ним заплакав тільки дощ,
а за вікном ходило двоє,
тулились губи їх хрестом.

1923