…попрощатися.

.
…попрощатися.

Не чую болі, вже не має сил…,
Холодний лід сповзає душу крає.
Несе подалі долю без вітрил,
С дощем байдужий вітер не стихає.

Любов вмирає, ніч прийшла…,
Це був останній згаслий подих.
Пестив, кохав, чекав її тепла,
Зім’яли квітку в руках гордих.

Так що ж терпи столочена душа
Нікчемні випади твої гіркі образи.
Простим, розстаймось в образах вірша,
Зберігши нашій честі стрази.
.