Горит закат, огонь шумит в камине,
Кружится снег над женскою судьбою,
И все мечтают, чтобы их любили
Под солнцем или светлою луною.
Как хорошо, Сашенька!
Сашенька! Как жизненно, правдиво! Волнующие, трогательные строчки! Да, женщины мечтают о возвышенной любви,о красивых ухаживаниях! Потому что мы натуры мечтательные, чуткие, тонкие, ранимые... Поклон низкий за твое талантливое творчество!!!Работа гармонична, понравилась! Любви и вдохновения!!!
Мечтают женщины любить?
А в жизни ничего не происходит?
И друг за другом дни проходят...
Зачем мечтать,ведь надо полюбить!
Любить, любить и неге отдаваться...
С любимым именем утрами просыпаться...
Любимым восхищаться, восхищаться...
Любить его, любить, любить!
И в сердце пылкую любовь носить...
Стихи любимому строчить...
И оды. оды посвящать!
Любить, любить, не прозябать!
И счастье не заставит себя ждать!!!
-----------------------------------
Очень понравились Ваши стихи, Саша!!!
Володимир Сосюра... про кохання...
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…
В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною…
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані…
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…