-- : --
Зарегистрировано — 123 593Зрителей: 66 657
Авторов: 56 936
On-line — 11 108Зрителей: 2162
Авторов: 8946
Загружено работ — 2 126 889
«Неизвестный Гений»
"ПІСНЯ ПРО БАТЬКА"
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
18 сентября ’2016 14:52
Просмотров: 15557
Слова - Світлана БОЯРКЕВИЧ;
Музика і виконання - Василь ДУНЕЦЬ;
Аранжування і запис - Юрій КРОХІН,
Давай татусь, як в добрі ті часи,
Посидимо удвох і пригадаєм
Минулого далекі голоси
Ми серед інших серцем упізнаєм.
Усе було недавно і давно,
Літа, мов птахи пронеслись журливо.
Дощ плаче, коли стукає в вікно
За Твоїм літом, що відгомоніло.
Татусю, тату, сивий як печаль
На все в житті існує Божа воля.
В душі бринить сльози нестерпний жаль -
Тобі дісталась, ой нелегка доля.
Так рано наша мама відцвіла,
Без неї світ став кольори втрачати.
Домашній вогник серцем берегла,
Навчала нас любити і прощати.
Лечу в дитинство, що приходить в снах,
Де Ти і мама молоді, веселі
І я маленький на твоїх руках
У рідній, чисто прибраній оселі.
Де засинав під мамині пісні,
Лечу туди, де теплі вишиванки,
Де розлетілись, ніби журавлі
Твої дорослі діти на світанку.
Від куль ховатись на війні не вмів -
Пройшов крізь пекло і живим лишився.
Любив життя, синів своїх ростив,
Радію, що в сорочці ти вродився.
А осінь серцю смутку додає,
Хоча і вабить справжньою красою,
Яке то щастя, що ти в мене є,
Давай татусь обнімемось з тобою:
Музика і виконання - Василь ДУНЕЦЬ;
Аранжування і запис - Юрій КРОХІН,
Давай татусь, як в добрі ті часи,
Посидимо удвох і пригадаєм
Минулого далекі голоси
Ми серед інших серцем упізнаєм.
Усе було недавно і давно,
Літа, мов птахи пронеслись журливо.
Дощ плаче, коли стукає в вікно
За Твоїм літом, що відгомоніло.
Татусю, тату, сивий як печаль
На все в житті існує Божа воля.
В душі бринить сльози нестерпний жаль -
Тобі дісталась, ой нелегка доля.
Так рано наша мама відцвіла,
Без неї світ став кольори втрачати.
Домашній вогник серцем берегла,
Навчала нас любити і прощати.
Лечу в дитинство, що приходить в снах,
Де Ти і мама молоді, веселі
І я маленький на твоїх руках
У рідній, чисто прибраній оселі.
Де засинав під мамині пісні,
Лечу туди, де теплі вишиванки,
Де розлетілись, ніби журавлі
Твої дорослі діти на світанку.
Від куль ховатись на війні не вмів -
Пройшов крізь пекло і живим лишився.
Любив життя, синів своїх ростив,
Радію, що в сорочці ти вродився.
А осінь серцю смутку додає,
Хоча і вабить справжньою красою,
Яке то щастя, що ти в мене є,
Давай татусь обнімемось з тобою:
Голосование:
Суммарный балл: 70
Проголосовало пользователей: 7
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 7
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
"Павловск. Разгар осени."
Прогулка по Павловску в осеннем парке ...
YaLev53
Присоединяйтесь
Спасибо за прекрасную песню-память...