НЕБО МАРИЛО ЗЛАТОМ... (ст.ОКСАНА ШИПИЦЫНА)

МУЗЫКА И ИСПОЛНЕНИЕ УДАВ.
СТИХИ ОКСАНА ШИПИЦЫНА.
ФОНОВАЯ АРАНЖИРОВКА ЮГ.
ФОТО ИЗ ИНЭТА.

Небо
марило златом,
плакало сріблом…
Натовп
вийшов до рідних
воріт —
треба
було кричати,
бити у дзвони…
Матір
стисла долоні
свої…

Боже,
чи світ здурів
від жаги?
Де мої рідні,
де — вороги?

Поле
чорне від зради,
мокре від горя.
Правди
більш не говорять,
проте
долі
маймо ламати —
мало їм, мало...
Матір
мовчки збирала
дітей…

Боже,
що стало з нами —
з людьми?
Що нас чекає
далі, в пітьмі?

Море
в розпал невір’я
віддано в жертву,
гріють
гроші в кишенях
війну.
Хворі…
Їм би напхати
шафи речами!
Матір
криком стрічає
труну…

Боже,
як Ти не влучив
з дітьми!
Хто Тебе мучить
більше, ніж ми?