СОЛДАТСЬКІ МАТЕРІ
Слова Марічки Баліцької,
Музика і виконання - Василя Дунця
Виряджала мати сина
йди служи, синочку мій!
Боронити рідну землю -
це обов’язок святий!
Раптом випав серед літа
на троянди білий сніг.
Син із війська не вернувся
вже на батьківський поріг.
Приспів:
А мати жде, а мати виглядає,
чаїно квилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає:
пішов солдат і не сказав: "Прощай!"
А мати жде, все ж вигляда синочка.
Пішов у вічність в сяйві юних літ.
Лишилась мамі вишита сорочка
Й шинеля сіра, наче моноліт.
Посивіла з горя мати,
болем зойкнула душа,
бо згадала, як маленьким
син до неї поспішав.
Небо плакало дощами,
гасли зорі угорі.
Носять квіти на могили
всі солдатські матері.
Приспів:
А мати жде, а мати виглядає,
чаїно квилить мамина душа.
Тривожно серце з болю завмирає:
пішов солдат і не сказав: "Прощай!"
А мати жде, все ж вигляда синочка.
Пішов у вічність в сяйві юних літ.
Лишилась мамі вишита сорочка
Й шинеля сіра, наче моноліт.