-- : --
Зарегистрировано — 123 563Зрителей: 66 628
Авторов: 56 935
On-line — 22 993Зрителей: 4558
Авторов: 18435
Загружено работ — 2 126 028
«Неизвестный Гений»
Український Характер
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
27 апреля ’2010 00:24
Просмотров: 27445
УКРАЇНСЬКИЙ ХАРАКТЕР
Слова - Ганна Черінь,
Музика і виконання - Василь Дунець,
Аранжування - Сергій Родько,
Запис - Олександр Третяк.
Ми - окрема порода народу
не подібна до жодного роду.
Ми в окремій колисці сповиті,
не знайдете таких в цілім світі.
Ми арійці, ми внуки Дажбожі,
ні на кого, й на себе, не схожі.
Ми не винайшли автовагона,
Зате винайшли ми макогона.
От ще б тільки здобутись на ласку-
на патенти на борщ і ковбаску.
Показатися можем на сцені,
показитися, наче скажені.
В акробатній сназі гопакерій
дикий розмах розвітрених прерій.
А пісні, що дзвенять апогеєм
починаємо «Ой-єм» та «Гей-єм».
В нас борщі, часниково пахучі,
все в нас вишите,навіть онучі.
Писанкуємо аж навкарачки
на яєчках від курки і качки.
Та вчимо і чужинців культури-
малювати баранчики й кури.
Ми-чудові, ми-вибрана раса,
ми - земної планети окраса.
Нарікаємо все на невдачі,
а в душі - хуторяни ледачі.
Нас в Сибір виганяли із раю,
а нам що - наша хата ж-бо з краю.
І навчились ми, як дипломати
язика за зубами тримати,
як та баба на двох ворожити
і часом ворогам прислужити.
Ми махаємо шаблями грізно,
а до бою ідемо нарізно –
ліві – вліво, а праві - направо,
а центристи – дрімають лукаво.
Ми від лиха ховаємось в зіллі,
наша сила, можливо, в безсиллі.
Ми – окрема порода народу,
не подібна до жодного роду
Слова - Ганна Черінь,
Музика і виконання - Василь Дунець,
Аранжування - Сергій Родько,
Запис - Олександр Третяк.
Ми - окрема порода народу
не подібна до жодного роду.
Ми в окремій колисці сповиті,
не знайдете таких в цілім світі.
Ми арійці, ми внуки Дажбожі,
ні на кого, й на себе, не схожі.
Ми не винайшли автовагона,
Зате винайшли ми макогона.
От ще б тільки здобутись на ласку-
на патенти на борщ і ковбаску.
Показатися можем на сцені,
показитися, наче скажені.
В акробатній сназі гопакерій
дикий розмах розвітрених прерій.
А пісні, що дзвенять апогеєм
починаємо «Ой-єм» та «Гей-єм».
В нас борщі, часниково пахучі,
все в нас вишите,навіть онучі.
Писанкуємо аж навкарачки
на яєчках від курки і качки.
Та вчимо і чужинців культури-
малювати баранчики й кури.
Ми-чудові, ми-вибрана раса,
ми - земної планети окраса.
Нарікаємо все на невдачі,
а в душі - хуторяни ледачі.
Нас в Сибір виганяли із раю,
а нам що - наша хата ж-бо з краю.
І навчились ми, як дипломати
язика за зубами тримати,
як та баба на двох ворожити
і часом ворогам прислужити.
Ми махаємо шаблями грізно,
а до бою ідемо нарізно –
ліві – вліво, а праві - направо,
а центристи – дрімають лукаво.
Ми від лиха ховаємось в зіллі,
наша сила, можливо, в безсиллі.
Ми – окрема порода народу,
не подібна до жодного роду
Голосование:
Суммарный балл: 60
Проголосовало пользователей: 6
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 6
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлен: 27 апреля ’2010 00:59
Згоден на всі 100!
|
valdemart1
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор