ЗАПЛУТАЛА.
Ось і місяць заглядає у віконце,
Нічка темна заховала моє сонце,
Позасипала зірками синє небо,
Поспішаю я назустріч – йду до тебе.
ПРИСПІВ:
А як прийду – заспіваю, серденько моє,
Віддаю своє кохання – лиш не зрадь мене,
Синьоокий мій, чарівний вірний легінь,
Я лечу до тебе милий, наче лебідь.
Поспішала й заплутала, як та птаха,
Голубила й цілувала твого брата.
Він же також закохався, та не в мене,
Любив сестроньку мою, вона ж – тебе.
ПРИСПІВ:
Як узнала – так страждала, думала – помру.
Так зайшла лиха година в доленьку мою.
І благала, і молила своє сонце –
Не пускай же більше серпик у віконце.
Мабуть все-таки почуло моє сонце –
Не приходить більше місяць у віконце,
Нічка теж не хоче зірки розсипати –
І назавжди я забула твого брата.
ПРИСПІВ:
Знову я спішу до тебе серденько моє,
Не люби мою сестричку, а кохай мене,
Чорноокий мій, чарівний вірний легінь,
Я лечу до тебе, милий, наче лебідь.
Дні проходять, час минає, а все сонце
Не пускає чомусь місяця в віконце,
Не просила ж його й зірки забирати,
Бо нема ж в моїх коханих ще одного брата.