Плакала сосна смолою

Плакала сосна смолою,
Як козаки йшли горою.
Шабля та люлька,
Порох, пістоля,
Козаку - вольная воля.

Коні гарячі гарцюють,
Битву близькую чують.
Хай же вам Боже,
Всім допоможе.
Хай наш край не плюндрують.

Ой повертайся козаче,
Журиться дівчина й плаче.
Ти не журися,
А помолися
За козацькую вдачу.

Мати в дорогу хрестила,
Бо на все божая сила.
Сльози втирала,
Рушник давала,
Що сама вишивала.

Батько стояв коло тину,
І нагадував сину:
Шабля та люлька,
Порох, пістоля,
Козаку - вольная воля.