ілюзія кохання

Білі гори в Тульчині-наче пір я біле... осипалсь,присипались цим чорним білим снігом,але чомусь не видно там тебе,мабуть,й не було видно,пройшла,напевно,ти та й усе,й не стало т\ебе видно. Думки в мені живуть тобою,з тобою мені легше жить... Ах!!! Пополоскать мені тебе водою! І легенько-легенько прищемить... Згадую якось ту я лавку,та й ще п ятиверхову хатку,де ми сиділи там удвох,а під ногами-білий мох... У присмаку бурхливі зорі,неначе виявляють смак,ти попросила в мене солі,і я сказав щось там Так-Так!!!