Без назви

Але не поруч,
і дотик не твоїх долонь
мене
вже зігріває..
Мені вже досить,
твій біль як відображення
мене лякає..
Прошу замовкни,
та й скільки можна вже
тобі за
мною бігти? Не розумієш,
від почуттів залишилися
крихти..
Моє майбутнє,
давно вже не в твоїх
долоньях.. Я просто зникла,
і не в твоєму більше я
полоні..
Не має суму,
його давно вже змили
сльози.. І в старій вазі, твої вже
геть
зав'яли рози..