Від тебе до Бога

Від тебе до Бога

Пробач за те, що ще живу я,
Що спогадами надаю тобі крила.
Навіщо ж тобі душа моя,
Коли наша любов так і не злетіла.
Моє життя для тебе спокій.
Ти солодко його випиваєш.
Приносиш в жертву богині багатоокій,
А що було – не пам’ятаєш.
За це тобі я дякую думками.
Чекаю зустрічі щоночі.
Любов обвішаєш замками.
І забуваєш слова пророчі.
Пробач, Боже, що тікаю.
Від правди до тернів зла.
Тебе навмисне забуваю.
Але моя любов до Тебе не згаса.