Про справедливість

Нема спокою рідному народу,
Усі за двадцять незалежних років
Лиш тільки каламутять в річці воду,
Й не роблять зрозумілих, чітких кроків.

Всі, хто у владних кабінетах,
Писать закони людські будуть,
Не рвать державу по шматках,
Тоді і Україну побудують.

Феміда, із закритими очима,
В руці тримаючи ваги,
Цей знак указує роками,
Які повинні бути влада і суди.

А справедливість – це закон,
Для всіх його складати треба,
Тоді розвинеться синдром:
«Обов`язокових виконань потреба».