Я не люблю

Я не люблю, як відчуваю зраду
За кого я життя б своє віддав,
І Президента не люблю, і його владу,
Що ради себе він народ продав.

Я не люблю, коли хворіють діти,
Як мати плаче по ночам,
Коли жінкам дарують квіти,
Не кожний день, а тільки по святам.

Я не люблю, коли не просто в очі,
За спинами, і десь там по куткам
Розмови всі ведуть, що до байок охочі,
Ніколи їм руки я не подам.

Я не люблю, коли мені хтось вказує,
Як діяти мені і що робить.
І тих, що про помилки мої згадує,
Кого ненавидить мені, кого любить.

Я не люблю, якщо ти взявся до роботи,
Виконувать її спустивши рукави,
Коли не маючи ні думки, ні охоти,
І не берись, душею не криви.

Я не люблю й не матиму спокою,
Коли товариш не прийде тоді,
І не готовий він пожертвувать собою,
Надати допомогу у біді.

Я знаю, що я теж не янгол,
І може і помилки я роблю,
Та не дозволю лізти в мою душу,
Цього я також сильно не люблю.