На весілля до Рогані

НА ВЕСІЛЛЯ ДО РОГАНІ
На Салтівці будують Божий храм,
А ми прямуємо до самої Рогані,
Підставив груди харківським вітрам,
Що віють з оболоні в самій рані.

Нас соняхи вітали із дворів
Та килими стелились споришові,
І будували шлюбний ваш поріг
Взаємності та вічної любові.


Вам благодать свою святий Отець
Поклав на ваші голови хрещені.
Відтоді двоє люблячих сердець
Злилися у єдине невід’ємне.

Музики піднебессями пливли,
В росі купалось ніжне піснепіння,
Верба замріяна ставала із імли,
Немов якесь живе благовоління.

На всю Рогань звеніли голоси,
Гуляли по серпневому окружжю,
А ми з молитвою «О, Господи, єси…»
Вклонялися щасливому подружжю.

А голуби хлюпочили блакить
Та полоскали крильця у безодні.
Ввижалось, що саме у ту мить,
Прийшло у душу явлення Господнє.

Колись їх діти стануть під вінець
На Салтівці в збудованому храмі.
Під куполом небесним Бог-отець
Благословить навіки їх так само.
5 серпня 2009 р.
м. Харків