Я просто вірш у зошиті своєму

Я просто вірш у зошиті своєму,
Мене нема,я - вигадка,поема,
Схилила голову задумливо калина,
Життя летить і мчиться без упину.
Не відчуваю спокою я й насолоди,
Біжать кудись печально сині води,
А я лиш вірш простий і бідний,
Та світ мені близький та рідний.
Ніхто лиш прочитать мене не схоче,
Я у шухляді житиму всі дні і ночі.