Ти - вампір

Ти - вампір!
Ти вкрав мою душу.
Моє серце у владі твоїй.
Випив кров. І до тебе йти тепер мушу,
Бо ти підкорив розум мій.

Наближаюсь повільно в обійми твої.
В очах страх. Ціпенію, боюся.
Та до тебе все линуть ноги мої.
Так не хочу, але все одно корюся.

Вуста хочуть кричати, а їх примусили мовчать.
І сили десь мої сховалися від мене.
Тут лише ти і я.
Ніхто нас тут не бачить.
І хто ж тоді захистить мене від тебе?

Я вся твоя. Це тіло не моє вже.
Що мені з того, що ти чийсь вампір?
Пробач, але мене дістало це все.
Вмираю. Жила лише до цих жахливих пір.

Мене вкусив і кров із мене випив.
Я ще жива? А, може, вже вампір?
Не відчуваю болю, жалю, інших почуттів...
Невже вампір?
Мене несе у інших світів вир.