Ластівка

Кожен батьківщину свою любить,
Наймиліша для тебе вона!
І в годину важку усіх приголубить,
Для кожного – тільки одна!

Ластівка сидить собі на дроті –
Одним-одна сидить на самоті,
Інші вже давно в польоті,
Лише ця сидить на самоті.

Чому не литиш, ти ластівка мила,
Чого чекаєш на вкраїні тут?
Чи, може, ти зламала крила,
Чи чекаєш, як холода прийдуть?

Не пролетиш ти стільки далей –
Вже й джмелів у квітах не чуть.
Багато ще буде у тебе печалей,
Та вони не відразу прийдуть.

Милуюся на батьківщину свою,
Бо, може, більш не прилечу.
Загину на півдні в чужому краю,
І більше тебе я не побачу.