-- : --
Зарегистрировано — 123 454Зрителей: 66 534
Авторов: 56 920
On-line — 21 561Зрителей: 4243
Авторов: 17318
Загружено работ — 2 123 661
«Неизвестный Гений»
Ластівка
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
15 мая ’2012 19:35
Просмотров: 23168
Кожен батьківщину свою любить,
Наймиліша для тебе вона!
І в годину важку усіх приголубить,
Для кожного – тільки одна!
Ластівка сидить собі на дроті –
Одним-одна сидить на самоті,
Інші вже давно в польоті,
Лише ця сидить на самоті.
Чому не литиш, ти ластівка мила,
Чого чекаєш на вкраїні тут?
Чи, може, ти зламала крила,
Чи чекаєш, як холода прийдуть?
Не пролетиш ти стільки далей –
Вже й джмелів у квітах не чуть.
Багато ще буде у тебе печалей,
Та вони не відразу прийдуть.
Милуюся на батьківщину свою,
Бо, може, більш не прилечу.
Загину на півдні в чужому краю,
І більше тебе я не побачу.
Наймиліша для тебе вона!
І в годину важку усіх приголубить,
Для кожного – тільки одна!
Ластівка сидить собі на дроті –
Одним-одна сидить на самоті,
Інші вже давно в польоті,
Лише ця сидить на самоті.
Чому не литиш, ти ластівка мила,
Чого чекаєш на вкраїні тут?
Чи, може, ти зламала крила,
Чи чекаєш, як холода прийдуть?
Не пролетиш ти стільки далей –
Вже й джмелів у квітах не чуть.
Багато ще буде у тебе печалей,
Та вони не відразу прийдуть.
Милуюся на батьківщину свою,
Бо, може, більш не прилечу.
Загину на півдні в чужому краю,
І більше тебе я не побачу.
Голосование:
Суммарный балл: 20
Проголосовало пользователей: 2
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 2
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Интересные подборки:
Ловко крыльями стрижет,
Всем ветрам она перечит,
Но и силы бережет.
Реет верхом, реет низом,
Догоняет комара
И в избушке под карнизом
Отдыхает до утра.
Удивлен ее повадкой,
Устремляюсь я в зенит,
И душа моя касаткой
В отдаленный край летит.
Реет, плачет, словно птица,
В заколдованном краю,
Слабым клювиком стучится
В душу бедную твою.
Но душа твоя угасла,
На дверях висит замок.
Догорело в лампе масло,
И не светит фитилек.
Горько ласточка рыдает
И не знает, как помочь,
И с кладбища улетает
В заколдованную ночь.
ЗАБОЛОЦКИЙ