Сьогодні день пам’яті померлих
Які скінчались у роки війни
І спробуй Люди ти поверни
Ти проживи оті кроваві роки
Лише послухай оті розкази бабусі і дідусів
Які вернулись на родину живими
Як смерть ішла на них звідусіль
І про спасіння із сльозами молили
Як дітлахи шукали матерів
Які змертвілі десь лежать у полі
Як потихеньку наших дідусів
Лишали щастя, радості і долі
Тяжкі поранення і плач і сльози й крики
Лунали звідусіль й врізались в слух
І як червоною кров’ю забруднювались руки
Нічим не проломить наш дух
Стояли до останнього й повільно
Боліла голова від пуль шальних
Як заглядали в лиця пильно
Шукали і живих, й поранених, й больних
І вся картина ця у голові у рядового
Який тремтячими руками тримав він зброю
І так боявсь нажати на курок
І вбити хоч одного із того рою
Який ішов все ближче й тут дзвінок,
Останнім був ось цей урок
Це ж рідна школа того рядового,
Який стояв із зброєю у коридорі
Й покірно ждав поки підійде
Кінець його стражданням й мукам прийде!