-- : --
Зарегистрировано — 123 278Зрителей: 66 378
Авторов: 56 900
On-line — 13 396Зрителей: 2646
Авторов: 10750
Загружено работ — 2 120 954
«Неизвестный Гений»
Художник життя
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
06 декабря ’2011 15:15
Просмотров: 24276
У кожного, певно, в дитинстві було,
Що художниками стати хотіли...
Малювали сонце, небо, село
В когось були інші картини...
На "халявних" уроках зошити змалювали
Ручкою аніме чи графіті...
З телефону картинку якусь то скачали
І перемальовували, були ще ж діти...
Тепер ми виросли, уже не до того,
Уже інше геть в голові...
На шляху ми підемо не в одну дорогу,
Не одними лісами в житті...
Проте все частіше я бачу те небо,
Я бачу те зарево, хмари...
Той місяць, що фоткати було б даремно,
І дивні дерева-примари..
Хотіла б я художником стати,
Щоб зарево тонко відчути...
Щоб блискавку чітко намалювати,
Щоб місяць був наче вживую...
Хотіла б я художником бути,
Щоб дощ став таким кольоровим!
Щоб людям дати радість відчути
І життя щоб було ïх чудовим...
Хотіла би я художником жити,
Щоб бачити всюди красу..
Щоб по світу ось так чудно бродити,
Відтворювати пензлем вживу...
Хотіла б я щастя намалювати,
Таким різнобарвим, рябим...
І кохання не серцем зоображати,
А кольором світлим, ясним...
Життя намалювала б геть іншим,
Не в злиднях і не у болях...
Було б воно в мене у вишнях:
Яскравим, насиченим, вольним...
Намалювала гарним б минуле
Вітром теплим, що не вертаэ...
Що несе кудись те, що було,
Що холоду не залишаэ...
Тепрішнэ стало б ковшином,
В якому налита вода...
Вода - то э час та хвилини,
Теперішнього миті життя...
І тільки від нас то залежить,
Чи вип'эмо воду до дна,
Чи буде плісніти води поверхонь,
А час - то ж э вода...
Майбутнэ ж дорогою зоображу,
На побіччі з лісом густим...
Де стежок багато звертають у хащу,
В яких шлях буде наче простим...
І кожен матиме можливість
Обрати свій в житті шлях...
Чи рушити прямо по дорозі щасливій,
Чи блукати у хащах і в снах...
Всіх близьких би намалювала
Виріэм лелеків, ключем..
Щоб ніколи не розлучались
І були як плече за плечем...
В кожного в серці своя э картина
З минулого, дитячого, життя...
І кожен в душі назавжди дитина
У мріях своïх в небесах...
Хотіла би я художником бути,
Щоб перемалювати життя...
Щоб про темні барви могли всі забути,
Щоб стало яскравим дощу відбиття...
Що художниками стати хотіли...
Малювали сонце, небо, село
В когось були інші картини...
На "халявних" уроках зошити змалювали
Ручкою аніме чи графіті...
З телефону картинку якусь то скачали
І перемальовували, були ще ж діти...
Тепер ми виросли, уже не до того,
Уже інше геть в голові...
На шляху ми підемо не в одну дорогу,
Не одними лісами в житті...
Проте все частіше я бачу те небо,
Я бачу те зарево, хмари...
Той місяць, що фоткати було б даремно,
І дивні дерева-примари..
Хотіла б я художником стати,
Щоб зарево тонко відчути...
Щоб блискавку чітко намалювати,
Щоб місяць був наче вживую...
Хотіла б я художником бути,
Щоб дощ став таким кольоровим!
Щоб людям дати радість відчути
І життя щоб було ïх чудовим...
Хотіла би я художником жити,
Щоб бачити всюди красу..
Щоб по світу ось так чудно бродити,
Відтворювати пензлем вживу...
Хотіла б я щастя намалювати,
Таким різнобарвим, рябим...
І кохання не серцем зоображати,
А кольором світлим, ясним...
Життя намалювала б геть іншим,
Не в злиднях і не у болях...
Було б воно в мене у вишнях:
Яскравим, насиченим, вольним...
Намалювала гарним б минуле
Вітром теплим, що не вертаэ...
Що несе кудись те, що було,
Що холоду не залишаэ...
Тепрішнэ стало б ковшином,
В якому налита вода...
Вода - то э час та хвилини,
Теперішнього миті життя...
І тільки від нас то залежить,
Чи вип'эмо воду до дна,
Чи буде плісніти води поверхонь,
А час - то ж э вода...
Майбутнэ ж дорогою зоображу,
На побіччі з лісом густим...
Де стежок багато звертають у хащу,
В яких шлях буде наче простим...
І кожен матиме можливість
Обрати свій в житті шлях...
Чи рушити прямо по дорозі щасливій,
Чи блукати у хащах і в снах...
Всіх близьких би намалювала
Виріэм лелеків, ключем..
Щоб ніколи не розлучались
І були як плече за плечем...
В кожного в серці своя э картина
З минулого, дитячого, життя...
І кожен в душі назавжди дитина
У мріях своïх в небесах...
Хотіла би я художником бути,
Щоб перемалювати життя...
Щоб про темні барви могли всі забути,
Щоб стало яскравим дощу відбиття...
Голосование:
Суммарный балл: 80
Проголосовало пользователей: 8
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 8
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлен: 06 декабря ’2011 15:21
Хотіла би я художником бути,
Щоб перемалювати життя... Щоб про темні барви могли всі забути, Щоб стало яскравим дощу відбиття... ДЯКУЮ! |
Victoriya1818
|
Оставлен: 06 декабря ’2011 15:29
здорово, хотя не все слова понятно ( неужели бывают "халявные" уроки..?- это шуика..)
|
owest29
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Интересные подборки:
Щоб перемалювати життя...
Щоб про темні барви могли всі забути,
Щоб стало яскравим дощу відбиття...
Чудесные стихи, очень красиво звучат на украинском!!!
БРАВО!!!