Настрій неба*

Настрій неба мені знайомий,
Зранку, мабуть, сварилось з кимось,
Почувалось, однак, на троні,
Хоч солоне в районі вилиць,
І насуплені злегка брови,
Сині очі від сліз ранкових.
Настрій втрачено, чи надовго?
Небеса обійнять готова.
Цілий день нависало небо
Над великим байдужим містом,
А йому молока б із медом,
І у крісло під плед залізти...
А йому б муркотіти тихо,
І почухати там, за вушком,
Чи мені захотілось? Видно,
Що мої то бажання - слушно.
Так завжди, у робочий будень
Тих капризів аж ціла сотня,
Квітів літа у місяць грудень,
Вікладаю на день суботній,
Як і більшість, приємні справи...
Небу, мабуть, злегка набридло,
Захотілось, мабуть, яскравих
Фарб, емоцій, по небу видно.