Прощання

Зимно...Дивно,
Трохи сумно,
І душа щемить...
Намагаюсь відтягнути
Я прощання мить.
Димно...Весело і грішно
Місяця зими...
Я з тобою буду ніжна,
З запахом трави...
Потім задзвенить потічок
Талих снігомас.
За здоров*я ставлю свічку –
Ніби в перший раз
Віддаю себе у руки
Я Господніх сил...
Чую звуки...чую звуки.
Далі – голоси.
Мимоволі мружу очі,
Зморщую чоло...
Полюбила, що ще хочу?
От так занесло!
Злива. Злива!..
Райська злива
Літа моїх мрій.
Я щаслива.
Ще щаслива
В слабкості своїй.