КАК ЖАЛЬ, УХОДЯТ КОРИФЕИ...

на украинском языке

На спомин про Бориса Олійника

Були і є і будуть згодом
Ті, ким пишається народ:
Вони з землі нашої родом,
Її надія і оплот.

Їх не багато, бо правдиві,
Не все так легко в їх житті:
Можливо в правді тій щасливі,
В своєму творчому бутті.

На жаль, уходять корифеї,
Їх слово вічне, як життя,
На кладовищенські алеї
Виб'ють на мармурі ім'я.

Багата ними Україна,
Але не слухає живих:
Була б могутня і єдина,
Якби навчалася у них.

Минуть, надіюсь, часи смути
І на оновленій землі
Поетів слово буде чути
Серед великої рідні !