Там, де домівка моя!

Дуже часто ми вживаємо слова «рідний край»,
Запитання полягає у іншому: де цей гай?
Та місцина, де почуваємо ми себе комфортно,
Той куточок, де завжди гаряче, а не холодно?!
Там, де люди ставляться до тебе з добром та ласкою,
Завжди пригостять тебе кутею та свіжою паскою.
Там, де рідні домівки та на весь світ красна для тебе природа,
Там, де світло із неба гріє душу від Господа Бога.
Для мене – це Карпати й полонини.
Там, де звірі не знають руки людини.
Де люди дають землі важкі труди,
А вона у віддяку – золоті плоди.
Там, де пташки щебечуть в Буковині,
А орли спостерігають за красою з височини.
Де загублена лань свою матір знайде,
Де хвоя модрини на землю спаде…
Де смерека се красується при дорозі,
Де гірська вода шепоче на кожному кроці.
Там, де зросталась і я,
Ось це – домівка моя!..