Я заспіваю колискову,
Коли повернешся ти знову.
Я не впізнаю тебе вдома,
Коли лежиш, така знайома.
Коли відкриєш ти веже очі
Побачивши мене, напрочуд
Стане тобі гірко...
Ти знаєш все, а я нічого...
Тоді чому мені від цього
Так смутно стало на душі?
Від образу твого хмільного,
Я захмелів і сам.
Тепер скажи навіщо:
Ти вкрала всі мої думки.
Хоч в пам’яті тебе немає
Та серце крає, крає й крає...
Твій образ у моїй душі.
Свидетельство о публикации №259694 от 5 января 2017 года