Ти мариш небом...

Ти мариш небом,
А я – тобою,
(Мій гарний легінь, -
Нема споКою…)
Ширяеш в хмарах,
(Я – в сновидіннях,
З тобою, поряд,
Я небом синім!..)
Не помічаєш…
Дарма, що втома,
Ще раз стрибаєш…
(А я?.. Я – вдома…)
Живу тобою,
Хоча й не знаєш…
Ти мрієш небом!
А я – в розмаї!!!
Помрію трохи…
Проллюся зливою…
І заспокоюсь –
Бо є щасливою!
І час настане,
Коли ти скажеш:
«Давай зі мною
Збирати хмари?..))»