Весняна прогулянка (украинский язык)

Підсихав асфальт на дворі,
Із снігом танула печаль,
Тепло приходило поволі.
І вже зими не жаль.

І з пагорбів, із височин
Струмок добром розлився,
І на галявині весняній
Бродячий пес пригрівся.

Я одягнусь, немов в театр.
Піду пройдуся трішки,
І сам собі від всіх тривог
Ослаблю жорсткі віжки.

Іду, і все у мене гарно,
І сонце схоже на лимон,
І лише вітер навіває
Що це усе не сон.

А пари з хлопців та дівчат
Цілуються повсюди,
Проте не заздрю я їм зовсім,
І заздрити не буду.

Бо хтось із них когось кохає,
Хтось інший лиш вагається,
Хтось свою душу віддає,
А хтось в гріхах не кається.

І хтось когось покине потім,
А хтось когось забуде,
Але про ці весняні дні
Він згадувати буде…

І ось тому я просто йду,
Ні в чому не вагаюсь,
І перехожим просто так
Я щиро посміхаюсь.

Куплю собі пивка стаканчик,
І зернят горобцям куплю,
І шоколадку, що в кишені,
Я з псом бродячим розділю.

20,03,2010