Пред.
|
Просмотр работы: |
След.
|
29 июня ’2010
11:59
Просмотров:
26583
Підсихав асфальт на дворі,
Із снігом танула печаль,
Тепло приходило поволі.
І вже зими не жаль.
І з пагорбів, із височин
Струмок добром розлився,
І на галявині весняній
Бродячий пес пригрівся.
Я одягнусь, немов в театр.
Піду пройдуся трішки,
І сам собі від всіх тривог
Ослаблю жорсткі віжки.
Іду, і все у мене гарно,
І сонце схоже на лимон,
І лише вітер навіває
Що це усе не сон.
А пари з хлопців та дівчат
Цілуються повсюди,
Проте не заздрю я їм зовсім,
І заздрити не буду.
Бо хтось із них когось кохає,
Хтось інший лиш вагається,
Хтось свою душу віддає,
А хтось в гріхах не кається.
І хтось когось покине потім,
А хтось когось забуде,
Але про ці весняні дні
Він згадувати буде…
І ось тому я просто йду,
Ні в чому не вагаюсь,
І перехожим просто так
Я щиро посміхаюсь.
Куплю собі пивка стаканчик,
І зернят горобцям куплю,
І шоколадку, що в кишені,
Я з псом бродячим розділю.
20,03,2010
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи