Ода вчителям

Дзвінок останній вже лунає.
Відкрито шлях нам у життя.
Дитинство швидко так минає,
Нема до нього вороття.
Ми пам’ятаєм всі уроки,
Ми пам’ятаєм вчителів.
Ми не забудем їх ніколи,
Бо кожен жити нас учив.
Ми інколи були нестерпні,
І вчитись ліньки нам було.
Та розумієм все тепер ми.
Лиш тільки пізно нам дійшло.
Зі школою пора прощатись,
Та тільки сумно на душі.
Ми підем далі десь навчатись.
Та не забудем вчителів.
Спасибі, любі, що зростили.
За це ми дуже вдячні вам.
І дякуєм, що все простили!
Хай буде слава вчителям!!!