Ельдейгейзе

РЕЗОННІ ЗВУКИ
Так сповнюються небеса,
Теплом твоїх
Долонь.
Орли миттєвим рухом
Закрили мрійні виші,
Боронь,
Святий, боронь.
Я на дорогу вийшла.
Сама, без посоху, без зброї.
Сама, без нещодавнього,
Без завтра,
Сама.
На протязі віків.
Сама.
Та чую дивний
Спів.
Відьмак пробиває світло
Крізь
Проріхи часу.
Ти не сама –
Ти наша,
Маленьких крапельок надія,
Великих просторів буття.
Ти – просто
Я…
Бути всім,
Не бути зовсім.
А жити – бути всім.
Як та луна,
Що згублена у лузі.
Було життя,
Ява на синій смузі.
Промінь, що створює
Резонні звуки
Дивні життя науки.
Вплітаю свою тінь
У золоте колосся
Сонця.
Косички зав’язую
Волошками –
Лиманами,
Озуюся у потічки весняні,
Побіжу
Додому, до мами.