-- : --
Зарегистрировано — 123 283Зрителей: 66 383
Авторов: 56 900
On-line — 21 307Зрителей: 4190
Авторов: 17117
Загружено работ — 2 121 068
«Неизвестный Гений»
Різні долі...
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
11 декабря ’2011 13:25
Просмотров: 24050
Боже мій, як немилосердно пече сонце... Рядки з буряками такі довгі(3 км.), прополювати їх треба старанно, щоб не осоромитись перед школою.
Адже школярів навчали гідності, совісті, взаємодопомозі і другим корисним речам. На горизонті з'явилась діжка з водою. Дмитро-водовіз насвистував журливу пісню.
Для всіх очікувана мить: вода жаданна і смачна!
Сили молоді, дужі, от і дополола до кінця рядок! А де ж моя сестра? Як і завжди, остання, здоров'я у неї кволе. Я хутко іду їй на зустріч, так ми вдвох і впорались з її рядком. Я завжди відчувала себе відповідальною за молодшу сестру.
Збігли роки, долі у нас різнІ... В 1994-му році я народжувала свою четверту дитину, синочка Петруся. Мала таке щастя як і моя бабця Палага, народжувала безболісно і швидко. Коли привезли мене в палату, я встала і почала чекати живу душу, тому що вдвох веселіше. Привезли молоду жіночку, дружину полковника, гарна такА, за дочкою завітала в пологовий будинок. Лікарі і вчителі на роботу ходили голодні, бо отримували мізерну зарплатню. Сусідка по палаті була доброю і заможною, частувала мед.робітників і мене також. На другий день я раптом почула голос моєї сестри: "Вікторія, вітаю!" - так звали мою сусідку по палаті.
Виявилось, що Вікторія і моя сестра були подругами. Сестра приходила до Вікторії три дні, приносила їй передачі, але Віка чомусь їх віддавала мені. Розповідала мені, яка моя сестра уважна, добра, найкраща у світі.
А я сиділа в кутку, і моє серце мовчки плакало, я їла, бо хотілось їсти, та й дитину потрібно було годувати... Ні, ми не сварились, тут підлий статус зіграв свою роль, вдало вийшла заміж, слава Богу, що не бідна, бо у мене боліла б за неї душа, адже я так і залишилась її старшою сестрою... Кров не вода...
А вона і досі не знає, що фактично провідувала свою старшу сестру.
Бачите, як Господь розпорядився.
Адже школярів навчали гідності, совісті, взаємодопомозі і другим корисним речам. На горизонті з'явилась діжка з водою. Дмитро-водовіз насвистував журливу пісню.
Для всіх очікувана мить: вода жаданна і смачна!
Сили молоді, дужі, от і дополола до кінця рядок! А де ж моя сестра? Як і завжди, остання, здоров'я у неї кволе. Я хутко іду їй на зустріч, так ми вдвох і впорались з її рядком. Я завжди відчувала себе відповідальною за молодшу сестру.
Збігли роки, долі у нас різнІ... В 1994-му році я народжувала свою четверту дитину, синочка Петруся. Мала таке щастя як і моя бабця Палага, народжувала безболісно і швидко. Коли привезли мене в палату, я встала і почала чекати живу душу, тому що вдвох веселіше. Привезли молоду жіночку, дружину полковника, гарна такА, за дочкою завітала в пологовий будинок. Лікарі і вчителі на роботу ходили голодні, бо отримували мізерну зарплатню. Сусідка по палаті була доброю і заможною, частувала мед.робітників і мене також. На другий день я раптом почула голос моєї сестри: "Вікторія, вітаю!" - так звали мою сусідку по палаті.
Виявилось, що Вікторія і моя сестра були подругами. Сестра приходила до Вікторії три дні, приносила їй передачі, але Віка чомусь їх віддавала мені. Розповідала мені, яка моя сестра уважна, добра, найкраща у світі.
А я сиділа в кутку, і моє серце мовчки плакало, я їла, бо хотілось їсти, та й дитину потрібно було годувати... Ні, ми не сварились, тут підлий статус зіграв свою роль, вдало вийшла заміж, слава Богу, що не бідна, бо у мене боліла б за неї душа, адже я так і залишилась її старшою сестрою... Кров не вода...
А вона і досі не знає, що фактично провідувала свою старшу сестру.
Бачите, як Господь розпорядився.
Голосование:
Суммарный балл: 570
Проголосовало пользователей: 57
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 57
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Вниз ↓
Оставлен: 11 декабря ’2011 13:32
|
Snon68
|
Оставлен: 11 декабря ’2011 15:20
Очень тронул Ваш рассказ, Тонечка! Просто по моей судьбе прошлись.. Спасибо Вам, Вы добрая душа! Счастья и здоровья!
|
Di-Ana81
|
Оставлен: 11 декабря ’2011 15:34
Тонечка, грустная и светлая история. Только я вот хотел спросить, как все же героиня рассказа рассталась со своей младшей сестрой и спустя столько лет не узнала ее?
|
Оставлен: 11 декабря ’2011 22:40
Грустно, ноя верю в лучшее
вы не трогаете душу, вы правите нашими душами, через слово...спасибо, вам. |
agerona36
|
Оставлен: 12 декабря ’2011 17:54
Спасибі за життєву історію. Так. На все воля Божа. Хай Бог принесе вам щастя і радість. З повагою і теплом
|
vamurzin48
|
Оставлен: 12 декабря ’2011 19:56
Спасибо Вам Тонечка и спасибо мужу за перевод. Прекрасный рассказ! Творческого вдохновения Вам!
|
annavesi35
|
Оставлен: 30 декабря ’2011 21:37
Прекрасна розповідь! Бажаю творчої наснаги та здоровя у Новому році!
|
Kokoc36
|
Оставлен: 22 января ’2012 14:30
Очень грустная история,но жизнь -штука сложная!
Счастья Вам,Тонечка! |
Вверх ↑
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор