Пісня про матір

Любові Варнязі і Євгенії Гладській , нашим мамам

( На фото слева - мамина мама, Леонтина Борецкая, я
и справа моя мама, Евгения Гладская / Добровинская )



Уже відшуміли найкращі літа
Твого непростого життя, моя ненько.
І ластівка знов до гнізда приліта,
А ти, наче вишня весною, біленька...

Мамо, cтаренька моя,
З тобою зустрілися знов ми нарешті.
І дякую Господу я
За те, що на білому світі живеш ти.

Ти вийдеш на чисту росу за поріг,
Поклонишся сонцю, помолишся Богу.
Попросиш його, аби він допоміг
Здолать твоїм дітям життєву дорогу.

Мамо ! Ти вмієш прощать.
Ти нас обігрієш і словом, і серцем.
І знов твої очі блищать,
Як зорі вечірні, як тихі озерця.

Цвітуть у твоїх рушниках доброта,
Надія і віра, любов і розлуки...
Про тебе, голубко , співають жита
І горнуться щиро і діти, і внуки.


Григорій Годзюмаха

© Всі права застережені





Музика і виконання: Людмила Добровінська / L. Hodzyumakha


примерн. перевод с укр.

Уже отшумели лучшие лета твоей непростой жизни, моя мама. И ласточка вновь прилетает к гнезду, а ты, как вишня весной, беленькая.
Мама, старенька моя,с тобой встретились мы наконец. И благодарю Бога я за то, что на белом свете живешь ты.
Ты Выйдешь на чистую росу у порога, поклонишься солнцу, помолишься Богу.
Попросишь его, чтобы он помог твоим детям одолеть жизненную дороґу.
Мама! Ты умеешь прощать. Ты нас обогреешь и словом, и сердцем.
И вновь твои очи блестят, как зори вечерние, как тихие озерца.
Цветут в твоих рушниках доброта, надежда и вера, любовь и разлуки.
О тебе, голубка, поют поля с рожью,и льнут к тебе искренне и дети, и внуки.