-- : --
Зарегистрировано — 123 419Зрителей: 66 506
Авторов: 56 913
On-line — 23 420Зрителей: 4620
Авторов: 18800
Загружено работ — 2 122 900
«Неизвестный Гений»
Пізня осінь
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
18 марта ’2010 15:51
Просмотров: 26910
Добавлено в закладки: 1
ПІЗНЯ ОСІНЬ
Слова Наталі Папроцької,
Музика і виконання - Василя Дунця,
Відеозйомка - студія ТО"Собор"
Глибока осінь у садку,
кружляє листя у танку
під вітру дужого сльозливі завивання.
І пригадалися мені мого кохання давні дні,
і мить коротка нашого прощання.
В ту осінь давну повернусь,
“Коханий, я не забарюсь”-
сказала ти і відпустила мою руку.
Якби ж знаття, якби - знаття,
що не на мить, а на життя,
на все життя розтягнеться розлука.
Холодні дні, холодні дні,
ви не дошкулите мені,
бо у душі і так тепла вже не зосталось.
Багряним листом замело
і все найгірше, що могло
В моєму трапитись житті, давно вже сталось.
Для мене осінь від тих пір,
як лютий ворог, хижий звір,
в осиротілім серці будить давню муку.
В німому докорі літа,
мабуть, все б сталося не так,
якби тоді не відпустив я твою руку.
Глибока осінь у садку,
кружляє листя у танку
під вітру дужого сльозливі завивання.
І пригадалися мені
мого кохання давні дні,
і мить коротка нашого прощання.
Слова Наталі Папроцької,
Музика і виконання - Василя Дунця,
Відеозйомка - студія ТО"Собор"
Глибока осінь у садку,
кружляє листя у танку
під вітру дужого сльозливі завивання.
І пригадалися мені мого кохання давні дні,
і мить коротка нашого прощання.
В ту осінь давну повернусь,
“Коханий, я не забарюсь”-
сказала ти і відпустила мою руку.
Якби ж знаття, якби - знаття,
що не на мить, а на життя,
на все життя розтягнеться розлука.
Холодні дні, холодні дні,
ви не дошкулите мені,
бо у душі і так тепла вже не зосталось.
Багряним листом замело
і все найгірше, що могло
В моєму трапитись житті, давно вже сталось.
Для мене осінь від тих пір,
як лютий ворог, хижий звір,
в осиротілім серці будить давню муку.
В німому докорі літа,
мабуть, все б сталося не так,
якби тоді не відпустив я твою руку.
Глибока осінь у садку,
кружляє листя у танку
під вітру дужого сльозливі завивання.
І пригадалися мені
мого кохання давні дні,
і мить коротка нашого прощання.
Голосование:
Суммарный балл: 30
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлен: 22 марта ’2010 13:11
на все життя розтягнеться розлука - ох уж эти расставания... 10!!!
|
qwert-00042
|
Оставлен: 23 октября ’2011 21:52
Давно к Вам не "заходила"... Оказалось, много потеряла... Замечательная песня...за душу берет...
|
filmah71
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор