У череп’яну миску наливають воду, туди кладуть навхрест палички з хатнього віника. Тримаючи миску над головою, виливають туди розтоплений віск і замовляють: «Виходь всяка болість із людини: З кості, з жил, із суглобів, З крові, з шпигу. Де вітер не віє, Де сонце не гріє, Де глас Божий не заходить, Де капища не стоять, Де вогні Божі не горять, Де собака не бреше, Де дівка коси не чеше — Там вам волю мати, Піском пересипати, Очеретом махати, Мир не займати, Дуби крутити, ламати, Листя обсипати, Дуплами ставати, Коріння виривати, А мир горя не буде мати і знати. Щезни, пропади, Від миру відійди, А моє замовляння До святої Правди віднеси! Неділя з понеділком, Вівторок з середою, Четвер з п’ятницею, А субота сама — хвороби нема. В неділю Сонце піднімає — Хвороба відступає. Святі Предки, Божі Воїни, Перунові діти. Станьте мені до помочі Всякі хвороби на віск виливати: Вийди, пристріт, переляк, Віхор, віхриця, сквозняк, сквозниця, навій, Навійниця, лунатик, параліч З лому, з щему, з глуху. Зійдіте, всякі хвороби, Які є захворювання, на віск вийдіть: Від огня, від меча, Від нашестя Духа Святого Вогняного Зійдіте всякі хвороби: З голови, з зубів, з вух, З пострікання вух, Із хребта, зі шпигу, з мозку, З крові, з матки, із сечового міхура. Вийдіть, всякі хвороби, Вийдіть: задумані, зачаровані, Заспані, наслані, З охоти, з роботи. Вийдіть — котячі, собачі, Волячі, курячі, овечі, Дівочі, парубочі. Зійдіте, всякі хвороби, Які є захворювання, на віск вийдіть. І там навік залишіться!» (Так вичитують тричі.)