КАЙДАНИ...

Я розірву кайдани
Довголітніх страждань,
Й не гадатиму,
Що скажуть люди.
Бо прожите життя,
Наче сивий туман,
Ховає дорогу,
Де щасливою буду.
Не впаду, не згрішу,
Як вирвусь з полону.
Знаю добре
Що біле, що чорне.
Відшукаю в тумані
Надії дорогу,
Що ніколи назад
Уже не поверне.
Я забуду про все,
Що колись довелося
Пережити, закутій
В кайдани.
Я навіки пробачу
Образу тому,
Хто мене закував
У кайдани обману.

музика-інет
картинка-інет
вірші-мої,на рідній мові
...з раннього...