Над Дніпровськими рідними кручами
Вільний вітер мене зустрічав,
Обгорнувши батьківськими крилами
Він у серці моєм проспівав:
«Ти не бійся дитинонько рідна,
Та за хмарами біль не ховай,
Буде доленька в тебе щаслива,
Тільки віру в любов не втрачай!».
Він тримав мене міцними крилами,
Та до неба з собою підняв,
Щоб побачив я долю щасливу,
Щоб кохану свою я впізнав.
«Ти чекай мене, люба, мила» -
Я у серці її проспівав,
«Шлях до щастя я знайду, єдина,
Тільки віру в любов не втрачай!».
Над Дніпровськими вільними кручами
Мені вітер любов завбачав,
Про щасливу долю, омріяну,
Вітер пісню мені заспівав.
Він схопив мене міцними крилами,
Та за хмарами біль вгамував,
Я знайду тебе серденько рідна,
Тільки віру у серці тримай!