І
Ще не хочеться лишати
На чужих свої тривоги.
Звуки міряю в каратах,
Піднімаю на корогвах.
Я безкрилий птах у місті,
У безодню сію нерви
Як недосконалий пристрій,
Як туги окремий сервер.
Любов, закопана у ніч
Навряд чи вранці проросте,
Зерно пусте.
Пр.
Чарами, чарами чистими
Виб‘ються, вибухнуть пристрої.
Виплесну, виплюну на виду,
Знічуся, вибачусь і піду.
ІІ
Проростають стебла кволі
Щоб розквітнути дарами, -
Я не відчуваю болю,
Значить, щось ще буде з нами.
Хай печуть зболілі руки,
Щоб весною було чисто
Боги творять нові звуки,
Боги залишають місто.
У тім, що квіти не ростуть,
У тім, що виросла стіна –
Моя вина.