Соколята

Соколята
Хурсенко Вячеслав

Крутилось пір”я на вітру, і я згадав негоду ту.
В яку мене, моя любов покинула,
Виймали жала із грудей, очата двох моїх дітей,
І вся моя любов на них рікою хлинула.

Приспів

• Зростають у гніздечку соколята,
• О боже, ти за все мене прости.
• О як я їх не хочу відпускати,
• У простори юнацької мети.
• В роках моїх така велика сила,
• Та долю не затримати ні чим.
• Сини мої, візьміть мої вітрила,
• Та й батька не забудьте поміж тим.

Я спав роками у вогні, біда сивіла на мені,
І тільки мати, у своїх сльозах журилася.
А я синочків обіймав, і сам у себе запитав,
О, де ж ти, наша доле забарилася.

Приспів ПРОГРАШ

Крутилось пір”я на вітру, і я згадав негоду ту.
В яку мене, моя любов покинула,
Виймали жала із грудей, очата двох моїх дітей,
І вся моя любов на них рікою хлинула.