Земляче,земляче,земляче,земляче
Не знаю,ти чуєш за морем,чи ні.
Без тебе раїна зажурена плаче
В козацькій вишневій твоїй стороні.
Без тебе сумує верба над водою,
Для тебе калина щоліта цвіте.
Заждалось тебе джерело під горою,
А ружа без тебе в селі не росте.
Без тебе зникають стежки у діброві,
Терниння густе,де посіяв би лан.
Линяють у тітки квітки рушникові
І нидіє в дядька з наливкою жзбан.
Вертайся,земляче-хай ворог наш плаче-
А ми за широким дубовим столом
Аинця приголубимо,пісню козачу
Співатимем вкупі з веселим селом.