Щастям стрічі все бринить:
Де,кохання,де ти,де?
Хай діброва й поле спить
Все ж бо хтось когось там жде.
Каламутний тане сніг,
І прозориться весна.
На розлуку сто доріг,
А на стрічу,
А на стрічу лиш одна.
Ловить серце чийсь мотив,
Бо йому не все одно...
Хтось відерце упустив-
І пішло на дно,на дно...
Хтось дістать відерце зміг.
От би й пить вода смачна.
На розлуку сто доріг,
А на стрічу,
А на стрічу лиш одна.
Одімкну діброву грім,
Запетляв між трав струмок.
Двоє стрілося:ходім-
Гірко серцю,як само.
Не розчула.Не вберіг,
І чия у тім вина...
На розлуку сто доріг,
А на стрічу,
А на стрічу лиш одна.