Повела розмову мати
Із дочкою восени
Біля тину,біля хати,
Коло білої стіни.
Розмовляла і питала
Свою доньку молоду-
-З ким нуляла,з ким стояла
У вишневому саду?
Біля того перелазу,
У садочку край села,
Не стояла я ніразу
І ніколи не була.
0Ой неправду кажеш,дочко,
По очах упізнаю...
Хто ж стояв у тім садочку
В білім платті у маю?
.............
-Признаюсь одверто й прямо,-
Очі долом повела,-
-То не я стояла,мамо,
То черешенька цвіла!